Лидия Комар

Для ненародженої онучки


 

Мій Ангеле, врятуй мою

Гріхом наскрізь пройняту душу.

Знов без причини сльози ллю

І по житті, як лісом блужу.

Благаю щиро, підкажи,

Мені ти праведну дорогу,

Верни мої дитячі сни,

А з серця відпусти тривогу...

 

* * *

Обпалене першим морозом

Листя сухе летить,

за синім зубатим бором

Сяє небесна блакить.

Вкрита сипучим снігом,

Спить тихо свята земля,

Хвилинки невтомним бігом

Дарують нове життя... 

 

* * *

Наснагу дай, мені свята земля

І встати поможи, коли я впаду,

Даруй ніким не співані пісні

І шепіт листя молодого саду.

Дозволь ступити на Чумацький шлях,

Торкнутися Велику Ведмедицю

Несмілих крил, відчути гордий змах

І журавля спіймати - не синицю.

 

* * *

Хмари свинцеві густі

Місяць сховали і зорі.

Подих холодний зими

Чистий такий і прозорий.

Ломані тіні дерев,

Колючих кущів хмаринки

Лунко гуде заметіль

Танцюють сухі сніжинки

 

Для ненародженої онучки

Моє дівчатко яснооке,

Мій слід єдиний на землі,

Не знана мною, та Бажана,

Як хліб пшеничний на столі.

Моя онученька ласкава

Заходиш часто в мої сни

І тупотять в саду дрібненько

Маленькі ніженьки твої.

Хоч ще нескоро наша зустріч

Я ж ніжності не розділю,

І ненародженій онучці

Стиха повторюю: люблю.

 

* * *

Я ніби сплю і ніч в півсні

Шепоче ніжністю мені

Цнотливих рим прекрасний ряд,

В яких цвіте вишневий сад,

Й високі мальви під вікном,

Й рожеві коні табуном

Летять за обрій, ген увись,

І ти, Ісусе мій, приснись.

 

Гумореска

Розгорнула я газету,

Вчитуюсь в замітку,

Рекламують авто, шини

І - мою сусідку!

А реклама закликала:

"Провидиця Ганна

Різні органи лікує,

Чари й заїкання!

Ученицею була у самої Ванги

Видатна, як фахівець,

Є чини та ранги..."

Засміялась! Боже милий,

Та моя сусідка

У райцентр виїздила

І то дуже зрідка.

І життя її минало на колгоспнім полі

Від роботи в молодиці плеченята голі,

Бо в теперішніх колгоспах біднота і злидні,

Скрізь панують молодці вибрані та спритні...

Видно й Ганні вже обридли

Порепані п'яти,

Й забажала молодиця

Екстрасенсом стати!

 


Это интересно!

Николай Довгай

Жар-птица, стихи

Богдан

Город, стихи

Александр Андрианов

Не убивай меня, мамочка! рассказ


 

Рассылка новостей Литературной газеты Путник

 

Здесь Вы можете подписаться на рассылку новостей Литературной газеты Путник и просмотреть журналы нашей почты

 


 

Нажмите комбинацию клавиш CTRL-D, чтобы запомнить эту страницу

Поделитесь информацией о прочитанных произведениях в социальных сетях!

 


Яндекс цитирования